Словарь української мови (1924)/пелюшка
| ◀ пелюшечка | Словарь української мови П пелюшка |
пенарство ▶ |
|
Пелю́шка, ки, ж. Пеленка. См. Пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. Ум. Пелю́шечка. Чуб. III. 378.