Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пелех
Берлін: Українське слово, 1924

Пе́лех, ха, м. 1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив — пережив. Греб. 318.