Словарь української мови (1924)/пекло
◀ пекельник | Словарь української мови П пекло |
пеклування ▶ |
|
Пе́кло, ла, с. 1) Адъ, геенна. Лучче тобі калікою в життя увійти, ніж дві руці мавши, пійти в пекло. Єв. Мр. IX. 43. Приходить він до пекла — аж там чортів такого багацько. Рудч. Ск. I. 70. 2) — і рай. Родъ игры. Ив. 62.