Словарь української мови (1924)/пекельний

by Борис Грінченко

◀ пекатися

Словарь української мови Борис Грінченко П пекельний

пекельник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пеке́льний, а, е. 1) Адскій. Котл. Ен. II. 32. Огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. Гориш тим пекельним вогнем. Стор. МПр. 14. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі. Грин. I. 288.