Словарь української мови (1924)/певнити
◀ певний | Словарь української мови П певнити |
певність ▶ |
|
Певни́ти, ню́, ни́ш, гл. Исполнять. Вони завіт його держали, певнили заповідь Господню. К. Псал. 227.
◀ певний | Словарь української мови Борис Грінченко П певнити |
певність ▶ |
|
Словарь української мови — П
певнити
Борис Грінченко
1924
Певни́ти, ню́, ни́ш, гл. Исполнять. Вони завіт його держали, певнили заповідь Господню. К. Псал. 227.