Словарь української мови (1924)/пашниця
| ◀ пашнистий | Словарь української мови П пашниця |
пашня ▶ |
|
Пашни́ця, ці, ж. Хлѣбъ въ зернѣ и на стеблѣ. Роди, Боже, жито, пшеницю, усяку пашницю. Мет. 344. Ум. Пашни́чка. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.