Словарь української мови (1924)/паша

by Борис Грінченко

◀ пачосній

Словарь української мови Борис Грінченко П паша

пашенний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Па́ша, ші, ж. 1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Зміев. у. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218. Займи нашу телусю та пожени на пашу, на панську толоку. ХС. II. 192. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша. О. 1862. VII. 90. 2) Наживка для удочки. Шух. I. 226.