Словарь української мови (1924)/пахнучий

by Борис Грінченко

◀ пахнути

Словарь української мови Борис Грінченко П пахнучий

пахнячка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пахну́чий, пахню́чий, пахню́щий, пахня́чий, а, е. Душистый. Пахнючий перець. НВолын. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.