Словарь української мови (1924)/пахнота
◀ пахно | Словарь української мови П пахнота |
пахнути ▶ |
|
Пахнота́, ти́, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахноти. Грин. II. 322.
◀ пахно | Словарь української мови Борис Грінченко П пахнота |
пахнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
пахнота
Борис Грінченко
1924
Пахнота́, ти́, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахноти. Грин. II. 322.