Словарь української мови
Борис Грінченко
П
патя
Берлін: Українське слово, 1924

Патя́, меж., выражающее пустой разговоръ, болтовню. Патя та патя та й розпатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв.