Словарь української мови (1924)/патрон
◀ патріярх | Словарь української мови П патрон |
патрохати ▶ |
|
Патро́н, на, м. 1) Патронъ. І торбинка з сухарами, і муниця з патронами. Чуб. V. 970. 2) Патронъ, покровитель. 3) Святой, имени котораго посвящена церковь. О. 1861. XI. 108.