Словарь української мови (1924)/патрахіль

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
патрахіль
Берлін: Українське слово, 1924

Патрахі́ль, лі, ж. Епитрахиль. Рудч. Ск. I. 198. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. Св. Л. 109.