Словарь української мови (1924)/патериця

by Борис Грінченко

◀ патер

Словарь української мови Борис Грінченко П патериця

патик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Патери́ця, ці, ж. Посохъ. Рудч. Ск. I. 61. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Шевч. 372. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю. К. ЧР. 226.