Словарь української мови (1924)/пасічник
| ◀ пасічка | Словарь української мови П пасічник |
пасічниківна ▶ |
|
Па́січник, па́сішник, ка, м. 1) Пчеловодъ. 2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
| ◀ пасічка | Словарь української мови Борис Грінченко П пасічник |
пасічниківна ▶ |
|
Словарь української мови — П
пасічник
Борис Грінченко
1924
Па́січник, па́сішник, ка, м. 1) Пчеловодъ. 2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.