Словарь української мови (1924)/пасмо
◀ пасмистий | Словарь української мови П пасмо |
пасмуга ▶ |
|
Па́смо, ма, с. 1) Пасмо, мѣра нитокъ: 30 нитокъ. Вас. 202, 190. Чуб. VII. 408. Я колись п'ять пасом валу однесла, — він, спасибі йому, не погордував, узяв. Кв. 2) Прядь. Коси вилізли з під хустки і теліпались пасмами. Левиц. I. 80. 3) Гряда. Пасмо гір. 4) Годовой слой древесины. Вх. Лем. 447.