Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паслін
Берлін: Українське слово, 1924

Паслі́н, пасльо́н, льо́ну, м. 1) Раст. а) Solanum nigrum L. Вх. Пч. I. 13. Маркев. 166. Забудь ласощі: паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. Ном. № 5674. б) — жовтий. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 134. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427.