Словарь української мови (1924)/парубоцтво

by Борис Грінченко

◀ парубота

Словарь української мови Борис Грінченко П парубоцтво

парубоцький ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Парубо́цтво, ва, с. 1) соб. отъ парубок. Парни. КС. 1887. VIII. 769. Ховалося від мене парубоцтво, старі діди стояли повстававши. К. Іов. 61. 2) Холостая жизнь. Ой у саду, у садочку та голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає. Мет. 230. Ходить молодий в понеділок увесь день по боярах прощатися з своїм парубоцтвом. МУЕ. III. 160.