Словарь української мови (1924)/парсуна
◀ парсона | Словарь української мови П парсуна |
парта ▶ |
|
Парсу́на, ни, ж. Лицо, физіономія. Парсуна роспухла, аж очима не баче. Борз. у. Його парсуна засоромилась, почервоніла як рак. Кв. Рушником обтер парсуну. Мкр. Н. 17. На Короля воно, дитя моє, схоже й удачею й парсуною. Г. Барв. 483.