Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паровина
Берлін: Українське слово, 1924

Парови́на, ни, ж. Жердь, шестъ. Желех. Палка. Вх. Зн. 47.

Паровина́, ни́, ж. Поле, выоранное на паръ. НВолын. у. См. Паренина, парениця. Ум. Парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити. Гол. IV. 506.