Словарь української мови (1924)/парник

by Борис Грінченко

◀ парний

Словарь української мови Борис Грінченко П парник

парнище ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Парни́к, ка́, м. 1) Ящикъ, предохраняющій колесо водяной мельницы отъ обмерзанія. Радом. у. 2) Парникъ. Левиц. 3) Родъ спиртнаго напитка. Ум. Парничо́к. Пиво добре задніпровське, виборна дулівка, калинівочка, вишнівка, парничок, тернівка. Мкр. Н. 34.