Словарь української мови (1924)/парастас

by Борис Грінченко

◀ парасоль

Словарь української мови Борис Грінченко П парастас

паратарь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Параста́с, су, м. Заупокойное служеніе. Св. Л. 154. Батюшка десь натрудився на парастасі. Подольск. г. На святі церкви нічого не накладав, служби божественні, акафисти, парастаси ніколи не наймав. Гол. II. 263. Отче Андрею, бери кирею, йди прав парастас. Фр. Пр. 4.