Словарь української мови
Борис Грінченко
П
папірка
Берлін: Українське слово, 1924

Папі́рка, ки, ж. 1) = Папірець. Папірки в руках держали. Котл. Ен. 490. Приніс соцький якусь папірку від мирового. 2) Кредитный билетъ.