Словарь української мови
Борис Грінченко
П
панівка
Берлін: Українське слово, 1924

Пані́вка, ки, ж. 1) Полка въ ружьѣ. 2) Въ мельницѣ: углубленіе, въ которомъ вращается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 3) Противень. Хотин. у.