Словарь української мови (1924)/панібрат

by Борис Грінченко

◀ пані

Словарь української мови Борис Грінченко П панібрат

панібрататися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Панібра́т, та, м. Короткій знакомый, пріятель. Е, та й дурний же ти, панібрате. Ном. Чого його бояться? Зо мною він як панібрат. Греб. 386. Бу́ти за панібра́та. Относиться по товарищески, фамильярно.