Словарь української мови (1924)/панянський

by Борис Грінченко

◀ панянство

Словарь української мови Борис Грінченко П панянський

паняти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Паня́нський, а, е. 1) Дѣвственный, дѣвичій. А як підеш від мене, спаде красота з тебе — з личенька рум'яного, зо стану панянського. О. 1862. IV. 22. 2) — манасти́р. Женскій монастырь. Левиц. ПЙО. I. 386. Я проведу вас в манастирь панянський. К. ПС. 61.