Словарь української мови (1924)/панюга
| ◀ паньматчин | Словарь української мови П панюга |
паня ▶ |
|
Паню́га́, ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. I. 220.
| ◀ паньматчин | Словарь української мови Борис Грінченко П панюга |
паня ▶ |
|
Словарь української мови — П
панюга
Борис Грінченко
1924
Паню́га́, ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. I. 220.