Словарь української мови
Борис Грінченко
П
панночка
Берлін: Українське слово, 1924

Па́нночка, ки, ж. 1) Ум. отъ панна. Наша панночка-господиночка. Чуб. III. 402. Се ваша панночка…, — цілуйте її в руку. МВ. (О. 1862. III. 37). 2) мн. Родъ вышивки. Kolb. I. 49.