Словарь української мови (1924)/паничівський

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паничівський
Берлін: Українське слово, 1924

Паничі́вський, а, е. Принадлежащій баричу, холостому человѣку. Панич ви, бачу, і чи не паничівські у вас примхи. МВ. (КС. 1902. X. 149).