Словарь української мови (1924)/панитися

by Борис Грінченко

◀ панити

Словарь української мови Борис Грінченко П панитися

панич ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пани́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Держать себя по барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду. Чуб. V. 1074.