Словарь української мови (1924)/пам'ятливий
◀ пам'ятковий | Словарь української мови П пам'ятливий |
пам'ятний ▶ |
|
Пам'ятли́вий, а, е. 1) = Пам'яткий. Чуб. V. 289. Хивря пам'ятлива, не забула нічого. Мир. Пов. I. 132. Вже й виріс, а такий тобі пам'ятливий що й Господи. Левиц. I. 275. 2) Памятный, незабвенный. Україно моя мила, краю пам'ятливий. Чуб. V. 328.