Словарь української мови (1924)/пам'ятка

by Борис Грінченко

◀ пам'ятатися

Словарь української мови Борис Грінченко П пам'ятка

пам'яткий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Па́м'ятка, ки, ж. 1) Память, воспоминаніе. Приятелі їх садили тоді на пам'ятку. Греб. 360. На тобі книжку на пам'тку. Впа́сти в пам'ятку. Запечатлѣться въ памяти. Вже що вона через те заподіяла миру, того не впало мені в пам'ятку. ЗОЮР. II. 37. Се мені́ у па́м'ятку. Это мнѣ памятно. Більше всього в пам'ятку мені, як уже піп приїхав ховать. Сим. 220. 2) Подарокъ на память. 3) Поминальная книжка.