Словарь української мови
Борис Грінченко
П
палка
Берлін: Українське слово, 1924

Па́лка, ки, ж. 1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. Па́лочка.