Словарь української мови (1924)/паламарчин
◀ паламарський | Словарь української мови П паламарчин |
паламарчук ▶ |
|
Палама́рчин, на, не. Принадлежащій женѣ пономаря. Дивлюсь на племінників паламарчиних. О. 1862. V. 53.
◀ паламарський | Словарь української мови Борис Грінченко П паламарчин |
паламарчук ▶ |
|
Словарь української мови — П
паламарчин
Борис Грінченко
1924
Палама́рчин, на, не. Принадлежащій женѣ пономаря. Дивлюсь на племінників паламарчиних. О. 1862. V. 53.