Словарь української мови (1924)/пакілля
| ◀ пакіл | Словарь української мови П пакілля |
пакінь ▶ |
|
Па́кілля, ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать. Драг. 422.
| ◀ пакіл | Словарь української мови Борис Грінченко П пакілля |
пакінь ▶ |
|
Словарь української мови — П
пакілля
Борис Грінченко
1924
Па́кілля, ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать. Драг. 422.