Словарь української мови (1924)/пакунок
| ◀ пакуватися | Словарь української мови П пакунок |
пакут ▶ |
|
Паку́нок, нку, м. 1) Тюкъ. 2) Дорожныя вещи, дорожные узлы и пр. Ціла низка жидів провожала нас через річку, силоміць переносячи наші пакунки. Г. Барв. 28.