Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пакта
Берлін: Українське слово, 1924

Па́кта, тів, мн. Договоръ, условіе. Їздили козаки дякувати Богу за свою велику побіду над ляхами та за вимушені в ляхів пакта. К. Кр. 12.