Словарь української мови (1924)/пайка
| ◀ пайдити | Словарь української мови П пайка |
пайматка ▶ |
|
Па́йка, ки, ж. Паекъ, часть. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Як зароде Бог гліба, то й ваша пайка буде, хоч і не орали-сте. Каменец. у.