Словарь української мови (1924)/пай

by Борис Грінченко

◀ пазушшя

Словарь української мови Борис Грінченко П пай

пайда ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пай, па́ю, м. 1) Пай, доля, часть. Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю. Шевч. 2) Счастье, удача. Куди не кидавсь, так ні: нема паю. Лебед. у. Ум. Пайо́к. Котл. Ен. V. 47.