Словарь української мови (1924)/пазуха
| ◀ пазорь | Словарь української мови П пазуха |
пазушина ▶ |
|
Па́зуха, хи, ж. 1) Пазуха. Не грій гадюку в пазусі, бо вкусить. Посл. А воно, як янголятко, нічого не знає, маленькими ручицями пазухи шукає. Шевч. 74. 2) См. Ґельґів, сокира. Шух. I. 175, 176. 3) На большой лодкѣ, называемой дуб — помѣщеніе для пассажировъ и груза. Вас. 151. Ум. Па́зушка. Нарвали повнісінькі пазушки огірків. Левиц.