Словарь української мови (1924)/пазати
| ◀ паз | Словарь української мови П пазати |
паздеристий ▶ |
|
Па́зати, заю, єш, гл. — коло кого́. Возиться съ чѣмъ, кѣмъ, хлопотать, заботиться о чемъ, комъ, досматривать что, беречь. Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш. Волч. у.