Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пазати
Берлін: Українське слово, 1924

Па́зати, заю, єш, гл. — коло кого́. Возиться съ чѣмъ, кѣмъ, хлопотать, заботиться о чемъ, комъ, досматривать что, беречь. Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш. Волч. у.