Словарь української мови (1924)/падкати

by Борис Грінченко

◀ паділ

Словарь української мови Борис Грінченко П падкати

падкатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Па́дкати(ся), каю(ся), єш(ся), гл. Хлопотать, ухаживать, заботиться, печься о комъ изъ любви къ нему. Мати падкає за дочкою. Рк. Левиц. Падкається хазяїн коло коней, бо любе коні. Рк. Левиц. Чого се ви, Катре, так падкаєтесь без спочинку? МВ. (О. 1862. III. 62).