Словарь української мови
Борис Грінченко
П
падалиця
Берлін: Українське слово, 1924

Па́далиця, ці, ж. 1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно. 2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1. 3) Родъ ужа? гадюка? Чуб. I. 65.