Словарь української мови (1924)/пад
| ◀ пагуба | Словарь української мови П пад |
падалець ▶ |
|
Пад, па́ду, м. 1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду. Мил. 137. 2) мн. Террасы. Херс. г.
| ◀ пагуба | Словарь української мови Борис Грінченко П пад |
падалець ▶ |
|
Словарь української мови — П
пад
Борис Грінченко
1924
Пад, па́ду, м. 1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду. Мил. 137. 2) мн. Террасы. Херс. г.