Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пад
Берлін: Українське слово, 1924

Пад, па́ду, м. 1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду. Мил. 137. 2) мн. Террасы. Херс. г.