Словарь української мови (1924)/п'ятник

by Борис Грінченко

◀ п'ятнайцятий

Словарь української мови Борис Грінченко П п'ятник

п'ятниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

П'ятни́к, ка́, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п'ятників іздіймуть та й занесуть. Г. Барв. У їх там і хата така, — двері на п'ятнику. Славяносерб. у.