Словарь української мови (1924)/осінь
◀ осінщина | Словарь української мови О осінь |
осітняг ▶ |
|
О́сінь, о́сени, ж. Осень. Осінь на строкатом коні їздить. Ном. № 611. В о́сінь, в осени́. Осенью. Одна пішла в осінь заміж, а друга в м'ясниці. Мет. 108. Коли в осени́ літа́ багато паутини — на той рік урожайне літо буде. Ном. № 13412. В осени ложка води, а дві грязі. Ном.