Словарь української мови (1924)/осуда
| ◀ осуд | Словарь української мови О осуда |
осуджати ▶ |
|
Осу́да, ди, ж. Осужденіе, оговоръ. Смерть не так страшная, як осуда людськая. Чуб. V. 397.
| ◀ осуд | Словарь української мови Борис Грінченко О осуда |
осуджати ▶ |
|
Словарь української мови — О
осуда
Борис Грінченко
1924
Осу́да, ди, ж. Осужденіе, оговоръ. Смерть не так страшная, як осуда людськая. Чуб. V. 397.