Словарь української мови (1924)/острішок
| ◀ острішниця | Словарь української мови О острішок |
островище ▶ |
|
Острі́шок, шка, м. 1) Нижній край соломенной крыши на постройкѣ. 2) Родъ крыши положенной поверхъ плетня. Чуб. V. 593. Усі кури на сідалі, півень на острішку. Нп.