Словарь української мови (1924)/островяниця
◀ остров'яниця | Словарь української мови О островяниця |
острог ▶ |
|
Остров'я́ниця (остров'їниця, островя́ниця), ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. Шух. I. 170. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли. Шух. I. 147.