Словарь української мови (1924)/островяниця

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
островяниця
Берлін: Українське слово, 1924

Остров'я́ниця (остров'їниця, островя́ниця), ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. Шух. I. 170. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли. Шух. I. 147.