Словарь української мови (1924)/острах
◀ осточортіти | Словарь української мови О острах |
острахнутися ▶ |
|
О́страх, ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Мкр. Г. 53. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв. ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117.