Словарь української мови (1924)/остербати

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
остербати
Берлін: Українське слово, 1924

Осте́рбати, баю, єш, гл. Окрѣпнуть (послѣ болѣзни), выздоровѣть. Мкр. Г. 22. Хоч остербало, та плаче, як на річку гляне. Мкр. Н. 6. Не журись, молодичко, воно (дитина) остербає, то й будуть люде. Кобел. у.